Ялта-1986 (Крым Советский)

У грудні 1920 року, всього через місяць після того, як у цьому чудовому куточку Чорномор'я остаточно утвердилась Радянська влада, Володимир Ілліч Ленін підписав декрет «Про використання Криму для лікування трудящих». В умовах тодішньої розрухи уряд молодої республіки робітників і селян в числі першочергових завдань назвав відбудову і розвиток курортів! Про це сьогодні нагадує обеліск, що височить у центрі Ялти. Місто і прилеглі до нього селища нині заслужено пишаються всесвітньою славою.

На десятки кілометрів простяглась уздовж лазурового берега Велика Ялта. Східний «в'їзд» до неї — скелястий смарагдовий Гурзуф, древній, але разом з тим і дуже сучасний. Зовсім поруч розкинулися будівлі Всесоюзного піонерського табору Артек. Трохи на захід — зелена скарбниця Криму, та й країни, — тисячогек-тарний Нікітський ботанічний сад, чия колекція просто неба налічує понад 28 тисяч видів, гібридів та форм рослин з усього світу. Далі — розкішний Масандрівський парк, розташований по сусідству із знаменитим виноробним заводом. А звідси вже зовсім близько до самої столиці Південнобережжя, великого міжнародного курортно-туристського і культурного центру з його санаторіями і будинками відпочинку, музеями, театром, філармонією, науковими установами, готелями, з портом, куди заходять морські судна під радянським прапором і прапорами різних держав.

За Ялтою — Лівадія, колишня літня резиденція царя та його близьких, де на виконання ленінського декрету було відкрито перший в історії селянський санаторій. У зв'язку з проголошенням ООН 1986 року Міжнародним роком миру доречно згадати, що понад 40 років тому в Лівадійському палаці відбулась Кримська конференція глав держав антигітлерівської коаліції — СРСР, США і Великобританії, яка визначила основи післявоєнного устрою в Європі і на планеті.

Хоч морем, хоч сушею неважко дістатися Місхора — найбільшого курорту ялтинської зони, який вирізняється не тільки своїми здравницями, але й створеними природою і людиною пам'ятками. Такими, як колишній замок «Ластівчине гніздо», скеля Парус, фонтан «Алі-Баба і Арзи». Перебуваючи на Південному березі Криму, не можна не побувати в Алупці, не відвідати її знаменитий палац-музей, не поблукати алеями розкішного парку. На захід від Алупки розташовано населений пункт, в обрис якого серед санаторних корпусів гармонійно вписалися башти астрофізичної обсерваторії: Сімеїз. З ним злилося селище Кацівелі — володіння вчених-океанологів. Просторими пансіонатами відомий Кастрополь. І от, нарешті, найпівденніша точка Криму — Форос і мис Сарич.

Благодатний клімат Великої Ялти, що облямована з одного боку морем, а з другого — горами, прогрівається яскравим сонцем і обвівається легким вітерцем, краса цих місць здавна вабили сюди і тих, хто хотів зміцнити здоров'я, і любителів мандрівок. Ці блага в наші дні широко використовуються в інтересах мільйонів радянських трудівників: робітників, колгоспників, службовців, молоді. Відтоді, як ялтинський курорт відкрили уславлені російські медики Г. А. Захар'їн, О. О. Остро-умов, С. П. Боткін, масштаби і роль чудової природної здравниці незмірно зросли. На узбережжі і лісистих гірських схилах розташовані десятки санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз. Кількість їх постійно збільшується. Щороку з усіх кінців країни, з-за рубежу в Ялту і її мальовничі околиці приїздять сотні тисяч гостей. «Ласкаво просимо!» — кажуть їм ялтинці.

В декабре 1920 года, всего через месяц после того, как в этом чудесном уголке Черноморья окончательно восторжествовала Советская власть, Владимир Ильич Ленин подписал декрет «Об использовании Крыма для лечения трудящихся». В условиях тогдашней разрухи правительство молодой республики рабочих и крестьян в числе первоочередных задач назвало восстановление и развитие курортов! Об этом сегодня напоминает обелиск, высящийся в центре Ялты. Город и прилегающие к нему поселки ныне заслуженно гордятся всемирной известностью.

На десятки километров протянулась вдоль лазурного берега Большая Ялта. Восточный «въезд» в неё — скалистый изумрудный Гурзуф, древний, но вместе с тем и очень современный. Совсем рядом раскинулись строения Всесоюзного пионерского лагеря Артек. Несколько западнее — зеленая сокровищница Крыма, да и страны, — тысячегектарный Никитский ботанический сад, чья коллекция под открытым небом насчитывает свыше 28 тысяч видов, гибридов и форм растений со всего света. Далее — великолепный Массандровский парк, соседствующий со знаменитым винодельческим заводом. А отсюда уже рукой подать до самой столицы Южнобережья, крупного международного курортно-туристского и культурного центра с его санаториями и домами отдыха, музеями, театром, филармонией, научными учреждениями, гостиницами, с портом, куда заходят морские суда под советским флагом и флагами разных государств.

За Ялтой — Ливадия, бывшая летняя резиденция царя и его приближенных, где во исполнение ленинского декрета был открыт первый в истории крестьянский санаторий. В связи с провозглашением ООН 1986 года Международным годом мира уместно вспомнить, что свыше 40 лет назад в Ливадийском дворце состоялась Крымская конференция глав государств антигитлеровской коалиции — СССР, США и Великобритании, определившая основы послевоенного устройства в Европе и на планете.

Хоть по морю, хоть по суше нетрудно добраться до Мисхора — самого крупного курорта ялтинской зоны, выделяющегося не только своими здравницами, но и созданными природой и человеком достопримечательностями. Такими, как бывший замок «Ласточкино гнездо», скала Парус, фонтан «Али-Баба и Арзы». Находясь на Южном берегу Крыма, нельзя не побывать в Алупке, не посетить её знаменитый дворец-музей, не побродить по аллеям великолепного парка. К западу от Алупки расположен населенный пункт, в облик которого среди санаторных корпусов гармонично вписались башни астрофизической обсерватории: Симеиз. С ним слился поселок Кацивели — владение ученых-океанологов. Просторными пансионатами известен Кастрополь. И вот, наконец, самая южная точка Крыма — Форос и мыс Сарыч.

Благодатный климат Большой Ялты, окаймленной с одной стороны морем, а с другой — горами, прогреваемой ярким солнцем и обвеваемой легким ветром, красота этих мест издавна влекли сюда и тех, кто стремился укрепить здоровье, и любителей путешествий. Эти блага в наши дни широко используются в интересах миллионов советских тружеников: рабочих, колхозников, служащих, молодежи. С той поры, как ялтинский курорт открыли прославленные русские медики Г.А. Захарьин, А.А. Остроумов, С.П. Боткин, масштабы и роль замечательной природной здравницы неизмеримо возросли. На побережье и лесистых горных склонах расположены десятки санаториев, домов отдыха, пансионатов, туристских баз. Число их постоянно расширяется. Ежегодно со всех концов страны, из-за рубежа в Ялту и её живописные окрестности приезжают сотни тысяч гостей. «Добро пожаловать!» — говорят им ялтинцы.

Фотопроект "Крым Советский"

Ялта - 1986

ФОТОГРАФИИ